Будь-яке місто з багаторічною історією має у своєму минулому безліч унікальних фактів. Адже конкретне територіальне утворення не може з’явитися з нізвідки. Цьому завжди передують певні події, які згодом заведено асоціювати із заснуванням того чи іншого населеного пункту. Далі edinburghyes.
Однак чим старше місто, тим цікавіше його минуле. А все тому, що, якщо, наприклад, формування відбувалося за часів битв, монархів та завоювань, то, безумовно, це безпосередньо відбилося на розвитку подій в певній місцевості.
Ключові персонажі
Що стосується Единбурга, то в процесі заснування та подальшого розвитку цього міста брали участь багато історичних особистостей. І від цього його минуле стає все більш захопливим. Здається, шотландська столиця за своє існування встигла побачити все – і війни, і заколоти, і пожежі, і багато іншого, що є невіддільною частиною багаторічної історії.
Однак, якщо говорити про конкретних персонажів, які власне й творили історію Единбурга, то тут важливо сказати наступне. Це не була одна єдина людина, яку справедливо назвати засновником міста. У різній мірі багато діячів вплинули на його становлення. Щоправда, хтось більше, а хтось менше.
Ця стаття буде корисна для тих, кому по-справжньому цікава шотландська історія. Адже в ній йтиметься про короля Малькольма III (Malcolm III Canmore) та його сина Давида I (David I). А точніше про те, яка їхня роль у заснуванні Единбурга.
Фундамент для розвитку міста

Слід почати з того, що обидва згадані діячі зіграли ключову роль у зміцненні влади в Шотландії. Саме вони намагалися створити єдине королівство з розрізнених територій.
Згодом такий підхід, безумовно, відбився на розвитку Единбурга (причому як важливого центру). І по суті став його безпосереднім фундаментом.
Адже Малькольму вдалося заснувати династію, а Давид, своєю чергою, запам’ятався своїми масштабними реформами, закріпленням кордонів та сприянням зростанню поселень.
До речі, згодом саме Давид I наділив Единбурзький замок статусом стратегічної точки та міської основи.
Два діячі – одна мета
В цілому цілком справедливо роль Малькольма III та Давида I в заснуванні Единбурга розглядати з двох боків. Адже і батько, і син зробили чимало важливого заради того, щоб це місто згодом набуло статусу Королівського центру.
Зокрема, Малькольм III зміг укріпити пагорб, де пізніше розташувався Единбурзький замок. І хоча основні споруди вже завершив Давид I, проте саме Малькольм наділив споруду роллю важливого оборонного пункту.
Головні аспекти ролі Давида I у становленні Единбурга
Давид I, своєю чергою, завершив будівництво Единбурзького замку. І в цілому всіляко розвивав місто, роблячи його ключовою точкою.
Давид також заснував Голірудське абатство, що також стало великою подією в історії шотландської столиці. Фактично через це він став релігійним центром.
Крім того, вивчаючи вплив Давида I на появу Единбурга, справедливо сказати, що він пов’язаний з іншою зміною. І вони стосуються перенесення королівської резиденції в Единбурзький замок. Як наслідок, – місто почало стрімко зростати.
Ну, а Абатство фактично отримало ще більшу важливість як центр влади та світського життя.
Але, мабуть, головне, що можна виділити в період монархії Давида I, це його дарування грамот. Тож він активно та щиро сприяв розвитку міського життя й торгівлі.
Воля короля також дуже відчувалася в Единбурзі. Близько 1124 року він отримав Королівську грамоту, якраз тоді, коли поселення було офіційно визнано бургом (містом). Це був переломний момент в історії Единбурга.
І хоча забудова міста мала тісний зв’язок з Голірудським абатством та замком, заснованим Давидом I у 1128 році, кожна з цих подій становила ядро світлого майбутнього шотландської столиці.
Отже, Единбург – незвичайне місто. Ця риса проявляється в багатьох напрямках його життя. І навіть історії. Великий інтерес викликає унікальне переплетення життя монархів, які відіграли ключову роль у розвитку поселення. Таких діячів дійсно було чимало, тому вивчення їх біографій та впливу на розвиток шотландської столиці є дуже цікавим заняттям. Адже всі вони мали різні характери й цінності, але в частині відданості своїй справі безперечно були схожими.
Дивно, що всі ці люди, часом маючи дуже різні погляди на той чи інший процес управління, були єдині. Це мета та бажання продовжувати зміцнювати статус Единбурга, допомагаючи йому підтримувати прогресивні позиції та продовжувати розвиток. Звичайно, все це не було можливим без відповідних реформ, указів, територіальних змін й т.ін. Проте реалізація таких необхідних заходів була успішно втілена. Нинішнє місто – найкращий доказ цього.
Повертаючись до двох історичних постатей, розглянутих у статті, справедливо буде сказати наступне. Загалом ключова роль Малькольма III полягає в тому, що саме він зміцнив ключову позицію, тоді як Давид I уже активно рухався до того, щоб зробити Единбург важливим адміністративним та релігійним центром. Таким чином, заклавши міцний та надійний фундамент для майбутньої шотландської столиці.