Війна є тим явищем, що викликає найстрашніші асоціації. І навіть історії про неймовірний героїзм солдатів, які захищають рідну землю та інші позитивні риси, які проявляють люди в ході такого важкого періоду, не можуть полегшити сприйняття будь-яких воєнних дій. Далі на edinburghyes.
Проте війни є невід’ємною частиною історії людства. Про це дітям розповідають у школах, цьому присвячено чимало книг, фільмів та театральних вистав. Тому тему воєн неможливо зовсім оминути. Тим більше, що важко знайти цивілізовану країну, або місто на земній кулі, які прямо чи опосередковано хоч раз не були б втягнуті в той чи інший військовий конфлікт.
Единбург у цій частині не став винятком. Минуле цього міста зберігає безліч цінних та неймовірно цікавих фактів, пов’язаних із воєнною історією.
І в цій статті читач може дізнатися трохи більше про Единбург та його мешканців у період Першої світової війни.
Заклик до армії
Варто почати з того, що коли почалася Перша світова війна, Великобританія відрізнялася воістину сильним флотом. Натомість армія, незважаючи на те, що була не такою вже численною, також була добре навченою та підготовленою.
Тим не менше, все склалося так, що військовий обов’язок уряд офіційно запровадив лише в 1916 році. Але це не завадило людям проявити в цьому питанні максимальну активність.
Зокрема, Единбург настільки добре відреагував на заклик, що добровольці буквально “ринули” стрімким потоком.
Через це місто навіть почало відчувати деякі обмеження в уніформі, обладнанні та приміщеннях.
Залізнична катастрофа
Ще однією невід’ємною частиною історії Першої світової війни є трагічна подія, пов’язана із залізничною катастрофою в Дамфрісширі (Dumfriesshire). Це сталося 22 травня 1915 року на роз’їздах Квінтінсхіл (Quintinshill).
Ця катастрофа є найбільшою за кількістю жертв залізничною аварією за всю історію Великобританії. Тоді загинуло понад двісті людей.
Причиною трагедії стали експлуатаційні збої, які призвели до зіткнення трьох потягів.
Місце зустрічі двох поетів
Події Першої світової війни також тісно пов’язані з водолікарнею Крейглокхарт (Craiglockhart Hydropathic).
І незважаючи на те, що цей заклад відкрився у 1880 році, протягом воєнного періоду він був використаний як лікарня, де проходили лікування контужені офіцери.
Цікаво, що саме в цьому місці в 1917 році змогли зустрітися знамениті поети Вілфред Овен і Зіґфрід Сассун. Там вони створили деякі зі своїх відомих віршів, присвячених війні.
Згодом обидва поета знову повернулися до лав військовослужбовців. Тільки Вілфред у 1918 році загинув, а Зіґфріду пощастило пережити війну і померти аж у 1967 році.
Жіноча ініціатива
В 1914 році військове міністерство було вражено пропозицією единбурзького лікаря Елсі Інгліс. Жінка, зібравши необхідні кошти, виступила з ініціативою про створення відділення медсестер із суто жіночим персоналом.
І хоча в міністерстві такий порив Елсі не оцінили, Червоним Хрест із задоволенням підтримав його. Згодом у житті Інгліс, її співробітниць та пацієнтів відбулося чимало подій. Водночас вони навіть пережили полон. Але в 1917 році їх звільнили, а сама Елсі померла через день після того, як повернулася на Батьківщину.
Втрати у футболі
Слід сказати, що наслідки війни торкнулися навіть сфери спорту.
Так, легендарний единбурзький футбольний клуб Heart of Midlothian Football Club втратив своїх гравців. 16 футболістів було направлено на проходження військової підготовки на території стадіону Easter Road. Останній тоді використовувався як тренувальна база для військовослужбовців. При цьому цікаво, що спочатку на цьому стадіоні тренувалися суперники “Hearts”. Йдеться про Hibernian Football Club.
В результаті і “Hearts”, і “Hibs” зазнали втрат. Найкращі гравці загинули під час військової служби.
Зокрема, гравець “Hibs” Роберт Вілсон помер у листопаді 1918 року. За кілька днів до того, як було укладено перемир’я.
Напад на місто
2 квітня 1916 року увійшло до історії Першої світової війни, як одна з найкривавіших дат единбурзького минулого. Адже саме цього дня на місто було скоєно серйозний напад. У ході проведення повітряного нальоту дирижаблями Zeppelin на Единбург та Літ (Leith) було скинуто бомби.
Причому як передбачувані цілі ворог використовував міст Форт (Forth Bridge)
і військово-морську базу Росайт (Rosyth naval base).
На жаль, внаслідок нападу було вбито 13 людей, а ще 24 отримали серйозні поранення.
Життя простого населення
Як було зазначено вище, будь-яка війна сильно впливає на життя простого населення. Цивільним особам доводиться сильно страждати через брак і відсутність продовольства. І це вже не кажучи про доходи, які воєнний час просто не дає.
Звісно, з усіма цими труднощами стикалися і жителі Единбурга під час Першої Першої світової.
Багатьом людям довелося залишити власні будинки. Особливо якщо у мирний час вони їх орендували. Адже з приходом війни платити за житло просто не було чим.
Жінкам довелося перейти на робочі місця, які раніше були зайняті чоловіками. А ще характерною рисою Единбурга воєнного часу була значна активізація суфражистського руху. Це, своєю чергою, сприяло сильному прискоренню процесу запровадження жіночого виборчого права.
Воєнні розваги
Щодо единбурзьких театрів, то вони намагалися докладати максимум зусиль для того, щоб хоч трохи відволікти населення від воєнних складнощів. Хоча проведення театральних постановок було непростим, бо треба було пристосовуватися до гострої нестачі чоловіків.
Однак це не заважало багатьом популярним артистам брати участь в організації таких виступів.
Так, Генрі Лодер (Henry Lauder) відомий шотландський співак та комік, який втратив у бою сина, активно виступав перед солдатами на передовій.
Закінчення війни
11 листопада 1918 року відбулося довгоочікуване підписання перемир’я. Однак через те, що на той час новини поширювалися не так швидко, про цю подію стало відомо не відразу. І це призвело до збільшення кількості вбитих та поранених. Загалом майже чверть шотландців, які були задіяні на полі бою, загинули.
Звістку про перемир’я на вулицях Единбурга зустріли дуже радісно. А 19 липня 1919 року відбулося проведення офіційного Параду Перемоги.
Таким чином, події Першої світової стали невід’ємною частиною історії Единбурга. Адже це дивовижне місто змогло відчути на собі всі жахи та позбавлення воєнного часу. А його населення сміливо дивилося в очі смерті, захищаючи рідну землю, а також пліч-о-пліч переживаючи страшні умови.
Більшість единбурзьких солдатів, які стали добровольцем і за покликом серця приєдналися до війська, не повернулися з поля бою. На жаль, Единбург зазнав величезних втрат у частині чоловічого населення. Даний факт є беззаперечним. Адже це можна побачити на численних статистичних даних, які були оприлюднені після завершення бойових дій.
Саме тому, як би страшно, тривожно й сумно не було читати та згадувати про події тих років, зовсім забути їх не можна. Тому що ті люди віддавали своє життя заради мирного неба. А це означає, що вони заслуговують на гідну пам’ять і величезну повагу. Скільки б років не минуло з початку тієї кривавої війни, в серцях наступних поколінь має теплитися подяка тим, хто назавжди залишився на полі бою. Тому що вони живі, доки не вмирає пам’ять про них.